Після народження дитини батьки повинні впевнитись, що з усіма її органами та системами все добре, щоб надалі мати розуміння коли і як наглядати за здоров’ям та розвитком малюка. Важливо регулярно проводити огляди у педіатра, невропатолога та інших фахівців, зокрема й офтальмолога.
Після первинного огляду дитини в пологовому будинку фахівцями, до 3-місячного віку батьки самі повинні бути спостережливими.
Дитячі проблеми з очима, коли треба звернутися до лікаря:
- очі не виглядають однаково, мають різний розмір;
- припухлі або почервонілі повіки;
- очі часто чи постійно сльозяться, є виділення;
- надмірна чутливість до світла;
- безладний рух очей — це не є нормою, хоча в деяких випадках фізіологічна косоокість та періодичні неузгоджені рухи можуть мати місце;
- очі дитини віком 1,5 місяця не фокусуються на яскравому предметі, який їй показують;
- зіниці мають бути виключно чорного кольору та однакового розміру.
З якого ж віку дитини потрібно обов’язково потрібна допомога офтальмолога?
Якщо батьки не бачать у новонародженої дитини жодних вищеописаних порушень, то таке обстеження буде цілком розумним та відповідальним кроком вже з 3-6 місяців після народження.
По-перше, у цьому віці легко взаємодіяти з дитиною для проведення необхідних методів обстеження.
По-друге, у такому ранньому віці, лікар вже може визначити оптичне облаштування очей, тобто наявність далекозорості, астигматизму та міопії. Такі відхилення ліпше виявити якомога раніше, щоб мати змогу своєчасно допомогти та уникнути ускладнень: амбліопії та косоокості, а з нею втрати бінокулярного зору.
Обов’язкове обстеження в 3 та 6 років. Але при виявленні відхилень, лікарем буде рекомендований індивідуальний графік відвідувань.
Приблизно до 3 місяців немовлята бачать навколишній світ досить розмито.
Приблизно у 2 роки гострота зору становить 20-30%, і лише в 6-7 років у дитини має бути зір близько 100%.
Паралельно розвивається бінокулярний зір, сприйняття кольору і поле зору.
Як саме окуліст перевіряє зір?
На жаль, ми зустрічаємося з непоодинокими випадками, коли батьки приводять дитину до офтальмолога занадто пізно, вже з ускладненнями. Помилка в тому, що багато з вас думають, що перевіряти зір треба неодмінно тоді, коли дитина розмовляє, та зможе сама називати картинки та букви. Це, дійсно важливо, але в офтальмолога є для обстеження такі прилади, як офтальмоскоп, ретиноскоп та спеціальний дитячий авторефрактометр, обстеження якими дасть змогу лікарю запевнити вас, що у вашої крихітки все добре з очима, в межах фізіології, а також виявити проблеми та відразу діяти, якщо буде потреба.
Безумовно можливо впливати на розвиток зорових функцій своєї дитини! Головне створити сприятливі для цього умови:
- дитяча кімната повинна бути світлою, насправді зір та життя існують завдяки світлу;
- з самого народження, завжди посміхайтесь та розмовляйте з дитиною;
- над малюком підвішуйте різного кольору та величини іграшки на такій відстані, щоб він міг дотягнутися та доторкатися до них руками;
- у міру зростання грайтеся з дитиною, залучайте тактильну чутливість і рухову;
- частіше бувайте на вулиці, у парках, на дитячих майданчиках.
Якщо ви дійсно піклуєтесь про майбутній зір та здоров’я малюка, то ваша дитина повинна, що називається, зростати на вулиці. Там відбувається необхідне стимулювання роботи очей через різноманіття розмірів предметів, форм, кольорів та відстаней до предметів, особливо під час руху. Велика цінність й природного ультрафіолету в процесах формування зору та здоров’я в цілому. Тобто, перебування в природних умовах у дитячому віці закладає фундамент для майбутнього розвитку високої зорової функції. І коли ж користуватися такою можливістю, як не в дошкільному віці?
Несприятливі умови для розвитку зору малюків:
- недостатнє освітлення в приміщенні;
- недостатнє перебування на вулиці, що призводить і до дефіциту віт D;
- незбалансоване харчування;
- часте використання гаджетів до шкільного віку.
Для здоров’я очей дитини дуже важлива своєчасна діагностика. Чим раніше ми виявимо можливі проблеми із зором, тим з більшою ймовірністю ми можемо надати своєчасну допомогу, тим самим зберегти та покращити якість майбутнього життя дитини.