Зір розвивається до 17-річного віку разом з активним зростанням організму. Отже, в цей період батькам необхідно бути вкрай уважними, тому що будь-яка наявна проблема із зором може погіршитися і, навіть у дітей, що добре бачать, може стрімко знизитися зір.
Впевнені, що до шкільного періоду всі діти щонайменше 3 рази пройшли огляд в офтальмолога:
▪️виявлені та лікуються вроджені хвороби (глаукома, катаракта, наслідки внутрішньоутробних увеїтів, хвороби сітківки та зорового нерва, а потім ретинопатія новонароджених, ретинобластома тощо);
▪️відкориговано вроджені недоліки в оптиці очей і ви дотримуєтеся індивідуальних рекомендацій офтальмолога за графіком оглядів та лікування;
▪️всі члени сім’ї, де росте дитина, розуміють, що зір у нього ще розвивається і дотримуються вікових рекомендацій.
Щодо зору є один парадокс, про який не здогадуються батьки.
З одного боку, за наявності таких відхилень, як астигматизм, далекозорість, короткозорість, косоокість необхідна рання корекція. Це дозволить добре бачити очам і передавати повноцінну інформацію в мозок, дозволить розвиватися зору та дитині.
А з іншого боку, є два серйозні обмеження, які заважають:
- фізіологія — неможливість домовитися з дитиною до 3 років носити окуляри, а тим більше контактні лінзи;
- батьки — їх непоінформованість у вузьких професійних питаннях, недовіра до лікаря або діагнозу;
- страх багатьох наявних до цього часу міфів про шкоду окулярів; небажання батьків перемагати труднощі за необхідності раннього, з дитинства, використання контактних лінз.
Ось і виходить, коли самі батьки переконуються, що із зором у дитини є проблеми, минає і втрачається час, і дуже часто в дошкільному віці вже розвиваються ускладнення. Не завжди можна повернути чи відновити втрачені можливості.
Окремої уваги потребує тема міопії у дитячому віці. У статистиці більшу частину займає набута міопія, коли у дитини, у будь-якому віці (частіше шкільному) серед повного здоров’я, при відмінному зорі, раптом починає падати зір у далечінь.
Не приємно, що міопія, з’явившись у сучасних дітей, не має шансів зникнути, а лише прогресувати.
Цьому сприяють:
▪️зростання і збільшення очного яблука;
▪️надмірне навантаження на близькій відстані (швидке середовище для зорової системи наших дітей, диджиталізація, організація шкільного процесу, зорова поведінка дома — просто не залишає шансів зоровій системі дитини в таких умовах сформуватися правильно).
Так, міопія слабкого ступеня і без ускладнень, за бажання, легко після 25 років усувається лазерною корекцією. Але ж міопія середнього та високого ступеня — це хвороба, яка потребує уваги. Тут доречно нагадати, що 35% усіх інвалідів по зору — це через міопію високого ступеня. Тому всі зусилля мають бути спрямовані на зупинення прогресу процесу, на боротьбу за кожну 0,25 діоптрії.
Що потрібно робити для збереження зору у школярів?
✔️До 17-річного віку щорічно проходьте з дитиною профілактичний огляд, за результатами якого, за наявності даних у динаміці, лікар може сказати, як розвивається зір у вашої дитини та чи відповідає нормі для цього віку. У разі виявлення загрози падіння зору, вчасно вжиті заходи дають шанс зберегти зір. За наявності патології необхідні огляди, як правило, два рази на рік для відстеження динаміки.
✔️Дотримуйтесь розумного зорового режиму дитини та правил зорової поведінки:
- тривалість навантаження та перерви;
- гімнастика для очей та дотримання відстані до зорового об’єкта (телефон, планшет, комп’ютер);
- окуляри блю-блокери із захистом від синього спектра;
- правильна постава та самомасаж;
- щоденні прогулянки, спорт, харчування.
Докладніше про все це ми писали у статті про профілактику.
✔️Проходьте курсом апаратні тренування функцій очей при загрозі появи міопії та наявності порушення акомодації та вергенції. У центрі піклування про зір Lumos є окрема послуга – Віжн Терапія. Ми рекомендуємо цей метод тренувань зору для збереження та покращення працездатності очей.
Щодня ми бачимо запущену вроджену патологію, не виявлену вчасно, щодня ми бачимо дітей з погіршенням зору через бездіяльність дорослих, щодня ми бачимо дорослих, які мають великі труднощі і навіть неможливість виконання деяких життєво важливих завдань через втрачені батьками можливості в них дитинстві…